Власник студії ПЛЁNKAproduction Випуск 2011 - Факультет міжнародних відносин, «Логістика»
|
Усе починалося досить банально. Ще з дитинства мені подобалася різна техніка. Перше, що потрапило до моїх рук – відеокамера, яку купили батьки. А одного прекрасного дня на останньому курсі Університету вони подарували мені фотоапарат (доклали певну суму до вже зібраних мною коштів). Моєю мрією було мати саме дзеркальний дивайс, як у профі! І це вже переросло в серйозне захоплення. Свій перший професійний досвід я отримав у стінах рідного Університету «КРОК», а саме в проекті неформальної освіти «Піраньї КРОКу – 2», після якого я потрапив до проектної групи KMG.
У мене була велика мрія – мати свою справу, знімати фільми, кліпи. Почав разом із друзями-випускниками створювати «відеопродакшн». Як створити все з нуля – було загадкою. Розпочали з весіль. Вчився на ходу, іноді відвідував майстер-класи. Ми працювали без вихідних – і вдень, і вночі. Техніка, якою ми користувалися, на той час для нас була недосяжною мрією, ми її брали в оренду. Тому свої перші гонорари не витрачали – збирали, щоб купити власну. І хто тоді знав, що через кілька років такі самі фотоапарати, і навіть в десятки разів кращі, будуть моїми! Рухатися вперед допомагали чудові відгуки клієнтів і думка: «Отже, я щось можу, треба йти далі і вдосконалюватися!»
Якщо чесно, у школі я не хотів вчитися. Для мене, напевно, як і для багатьох, навчання було нудним. Усе змінилося в Університеті. Я зрозумів, що знання можна згодом перетворити на справу свого життя: відкрити власний бізнес, а не працювати на когось. Я вчився на менеджера з логістики. Отримані знання допомогли мені правильно планувати знімальний процес, організовувати і взагалі якісно виконувати свою роботу.
Хочу подякувати Алькемі Віктору Григоровичу, який направляв, вчив дисципліні і вірив в мене завжди! Саме завдяки маленьким перемогам, які я здобув під час навчання (премія від мера Києва, успішні виступи на конференціях, публікації в журналах), я зрозумів, що можна гори звернути і все в житті реально. У нас були професійні викладачі. Важливо, коли перед тобою не просто теоретик, а тренер, який ще працює, який вчить на власних помилках. Вони могли зацікавити, змотивувати і розказати, що саме нас чекає попереду. «КРОК» – це велика родина. Куди б я не приїхав, де б я не працював, завжди зустрічаю рідні обличчя. Я пишаюся тим, що навчався саме тут!
З деякими одногрупниками ми вже спілкуємося як з партнерами. Хотілося б підтримувати зв’язок максимально з усіма, але через нестачу часу не завжди це вдається. Проте я повсякчас готовий допомогти. Ми своїх ніколи не кидаємо!
Я хочу порадити студентам ніколи нічого не боятися і сміливо йти вперед. Усе в житті можливо, тому докладаючи немало зусиль, досягнете бажаного результату. Треба завжди йти в ногу з часом, постійно вчитися, бути наполегливим, не лінуватися і вдосконалювати свої знання. Найголовніше – ставити мету та упевнено до неї йти.
І наостанок: секрету успіху немає, нічого в житті не досягається швидко! Але є проста формула: без зусиль та натхнення нічого не буде! Люблю вислів «Обери собі роботу до душі і тобі не доведеться працювати жодного дня у своєму житті!»
Шукайте мене у соціальних мережах: