Виконавчий комітет Ірпінської міської ради, секретар Член Асоціації випускників Університету «КРОК» Випуск 2007 - Факультет міжнародних відносин, «Міжнародна економіка» |
Перший досвід роботи я отримала у стінах корпорації «КРОК», де була асистентом Голови Асоціації керівників шкіл міста Києва Людмили Паращенко та викладала спецкурс «Європейські Студії» в «Київському ліцеї бізнесу».
Моє кар’єрне зростання відбувалося завдяки гарним прикладам старших товаришів, знайомству із закордонним досвідом та способами управляти справами.
Університет оснастив мене важливими речами – розумінням економічних та геополітичних процесів у нашій державі та закордоном, причинно-наслідковими зв’язками розвитку країн та найбільших компаній світу, їх історіями успіху та поразок.
Найбільш корисним було, на мою думку, відчуття сильної команди, підтримки досвідчених та щирих людей, дружня та комфортна атмосфера, навчання, спілкування, цікаве дозвілля.
На жаль, я не пам’ятаю імені викладача вищої математики та програмування, яка була в мене на перших курсах. Проте ця жінка повірила в мене і розвинула здатність до математичних дій, експериментів, програмування. Завдяки їй я полюбила математику і відчула (зрозуміла) легкість світу точних наук. Я впевнена, що завдяки цьому я навчилася складне перекладати на простий лад і розв’язувати різні життєві задачі, які більшості людей здаються непосильними.
Зараз я є членом Асоціації випускників, намагаюся підтримувати зв’язок, а моя дитина відвідує усі новорічні вистави, які відбуваються в Університеті.
Управління – це професія. Можна навчитися управляти будь-чим, якщо розібратися як це працює. Кількість моїх підлеглих виросла від одного до 4 000 осіб, а сфери управління із суспільного життя розширилися вдесятеро. Я випробовую себе як керівника у різних сферах, інколи в діаметрально протилежних. Люблю навчатися новому, а основне – отримую завжди задоволення від своєї роботи.Це дуже важливо аби бути успішним, що б не робив. А надихають мене люди, що поряд зі мною: колеги, друзі, рідні, команда, в якій працюю. Пишаюся своєю командою. Вони творчі, гарні організатори, порядні люди, з новим типом мислення. Вірю, що разом ми змінимо країну на краще. Потрібно не боятися приймати рішення, мислити позитивно та йти вперед, не дивлячись ні на що.
Також пишаюся своїм внеском у Майданівський період, а також тим, що допомагала родинам Небесної Сотні. Буде, що розповісти онукам.
Волонтерство, як шлях користі для суспільства, займає особливе місце в моєму житті. Треба більше не брати, а віддавати. Тоді життя яскравіше, цікавіше, вдячніше, а люди – добріші.
Від редакції сайту: у 2017 році Анастасія виграла стипендію і навчалася літом у Гарвардському університеті, де у рамках українських студій вивчала порівняльну політологію - читайте більше в інтерв'ю «10 секретів Гарварду: як виховують президентів в Америці»
Проект «Нові обличчя»
Шукайте мене у соціальних мережах: