«МИ нівроку, бо ми з КРОКу, КРОК нівроку - бо є МИ!»
МОЯ ПРОФЕСІЙНА ІСТОРІЯ
Перший повноцінний професійний досвід я отримала на 4-му курсі Університету «КРОК», коли паралельно з навчанням почала працювати помічником директора IT-компанії – ТОВ «M.C.I.» (м. Київ). Фактично роботі в цій компанії я присвятила близько 7-ми років. Звичайно, з роками мої функціональні обов’язки розширювалися, а професійні знання, відповідно, поглиблювалися. Незмінним завжди залишалося одне – високий рівень поваги керівництва компанії до всіх співробітників незалежно від посади й віку та віра в інтелектуальні можливості тих, з ким працюєш поряд. Саме цей досвід, отриманий в якості першого професійного, я вважаю одним із найважливіших для себе особисто.
У моєму конкретному випадку кар’єрне зростання було і є звичайним еволюційним шляхом. Я не належу до категорії людей, які швидко та часто змінюють сферу діяльності чи організацію, в якій працюють. Починаючи з 1997 року до сьогодні я маю 3-є місце роботи.
Робота в «M.C.I.» надала мені можливість отримати знання та досвід у абсолютно різних сферах діяльності компанії – починаючи з розроблення та впровадження бізнес-процесів (на початку 2000-х такий термін ще не був поширеним – у нас це називалося «процедури взаємодії») і завершуючи розробленням бізнес-планів. Постійна взаємодія з клієнтами компанії та робота в частині договірних відносин спонукали мене на отримання другої освіти – юридичної. Маю зазначити, що отримання юридичної освіти не зробило мене юристом, але дозволило краще розуміти певні процеси та полегшило роботу з документами різного підпорядкування.
Залишивши «M.C.I.», я потрапила в абсолютно нову для мене сферу діяльності – медичну. Новим місцем роботи стала клініка лікування безпліддя «Ісіда». А починала я там з посади економіста. Згодом стала головним економістом. Рік початку моєї роботи в «Ісіді» припав на фазу активного будівництва та відкриття першого в Україні приватного пологового будинку (сьогодні це бренд ISIDA). Звичайно, це надало мені широкі можливості для отримання нового досвіду. Я працювала у сфері бізнес-планування, кредитуванням проекту, розроблення та впровадження бізнес-процесів у вже досить великій організації. Тут, на щастя, я теж відчувала дуже гарне ставлення до мене з боку керівників компанії. Крім того, так склалося, що керівництво вважало мене працівником, який готовий впоратися майже з будь-яким завданням. З одного боку, це вимагає від тебе додаткової роботи над собою, а з іншого – підштовхує до розвитку.
У компанії «МедЕксперт», якою я керую сьогодні, я починала з посади аналітика у 2007 році. «МедЕксперт» – це окрема частина мого життя. Ми надаємо аналітично-консультаційні послуги медичним закладам та медичним компаніям і впроваджуємо спеціалізоване програмне забезпечення. Основна аудиторія мого спілкування сьогодні – це топ-менеджмент приватних медичних закладів України та дотичних компаній. А оскільки приватна медицина є особливою сферою, в ній працюють освічені, мотивовані люди, що бажають розвитку медичної галузі в Україні, мені таке спілкування не може не дарувати задоволення (як емоційного, так і інтелектуального). Колектив нашої компанії докладає максимум зусиль, щоб допомогти медичним закладам у пошуку правильних рішень у процесах розвитку чи оперативного управління.
У своїй компанії я намагаюся надати людям, з якими працюю, не менше можливостей для розвитку, ніж отримувала сама від моїх попередніх роботодавців, яких дуже люблю, глибоко поважаю і завжди пам’ятаю! :)
ALMA MATER – «КРОК» В МОЄМУ ЖИТТІ
Існує думка, що класичне навчання не завжди допомагає у майбутній професійній діяльності. Але формат навчання в Університеті «КРОК» відрізнявся від того, що є в закладах, де навчалися мої однокласники. Університети ж не просто дають нам знання. Враховуючи вік студентів, основний досвід, скоріше, пов’язаний з умовами для розвитку навичок будувати взаємовідносини. І я думаю, що стиль взаємовідносин, який задавався Університетом в роки нашого навчання, дав нам основу для нашої подальшої професійної діяльності.
Боюся когось не згадати у переліку викладачів, яким хотілося б подякувати, тому не ризикну перераховувати... Але маю зазначити, що в ті роки, коли ми були студентами, з нами працювали прекрасні люди – не лише викладачі, а й керівництво (до якого, до речі, можна було зайти і просто привітатися), і методисти, і адміністративний персонал. Я не пам’ятаю випадків, коли б до нас ставилися на рівні «ти просто студент»! І це справді є дуже цінним!
На жаль, я належу до «лінивих» колишніх студентів – це ті, хто пам’ятає, любить Університет, але в гості заходить досить рідко :)
ЧИМ Я ПИШАЮСЯ І ЩО МЕНЕ НАДИХАЄ
Є деякі речі в моєму житті, які дійсно мене надихають.
Перше, це коли мій старший синочок Женя (сьогодні йому неповних 11 років) розпочинає обговорювати зі мною якість стратегічні речі щодо його життя або життя нашої країни. Я не пам’ятаю, щоб у мене в десятирічному віці виникали такі теми для обговорення, які обирає він.
Друге, коли мені телефонують або пишуть люди, які були моїми підлеглими, а тепер вже не працюють у нашій компанії. Мене як керівника і просто людину це відверто тішить! Адже під час спільної роботи виникають різні робочі ситуації, іноді не дуже приємні...
Часом я замислююсь над тим, хто оточує мене в особистому та професійному житті сьогодні. Звичайно, це зовсім невелика кількість людей, якщо говорити про особисте. Але моє професійне коло спілкування є досить широким. І я ловлю себе на думці, що здебільшого навколо мене люди, якими я захоплююся! Уявіть собі – майже в кожній людині, з якою я спілкуюся останні роки (і неважливо, наскільки часто виникає така нагода), є щось, що відверто захоплює мене! У такі моменти я думаю, що, мабуть, і я роблю щось правильно, бо всі ці люди теж не оминають мене :)
P.S.
Я дуже люблю цитату Віллі Вебера, менеджера Міхаеля Шумахера: «Успіх – це сума правильних рішень». Кожному з нас варто знайти свої правильні рішення. І, судячи з формули, це має принести Успіх! Особисто я все ще в пошуках! :)